Лето

Літня ейфорія

Вдяглися в зелень тихі вечори,
Твоїм думкам я завжди рада.
Ти говори про щастя, говори –
Хороших слів ніколи не багато.

За річкою веселі голоси...
Хтось незнайомий кладку переходить.
Біжи у луг і квітів принеси
Допоки сонце наше не заходить.

Допоки світ, як гілка на вербі:
Тремтить на вітрі ніжним коливанням,
Біжи у поле й колосків нарви
І розкажи мені ти про кохання.

Щоб довго радість колисала дні
І вечори гойдалися над нами,
Не нагадай розлукою мені,
Що є зима з холодними снігами.

02.08.10 р.


Рецензии