Ніхто не слухає себе,
Не прислухається до себе.
А що у Світі віднайдеш,
Коли ти сам собі не треба?
Коли не знаєш – що в тобі?
Не відчуваєш Дух і Душу –
Як тінь, у натовпі пливеш
Й сприймаєш тільки: мусиш, мушу…
Боїшся голосу Душі,
Боїшся зазирнути в Душу,
Не хочеш вірити собі,
Духовний потяг в серці душиш,
Тримаєш міцно, наче цвях, –
Життєвий біль, і страх, і сльози,
Щоб чим було прибити Дух,
Коли прорветься крізь образи.
Ніхто не слухає себе,
Ніхто не дивиться у очі,
Не поринає в глибину,
Любові й щирості не хоче.
Життя без Духу і Душі,
Життя без потягу до Світла –
Це те, до чого прагнеш ти?
Твоє Єство до цього звикло?
Знайди себе в самім собі,
Знайди в собі Любов і Світло.
У радості і чистоті
Твори своє Життя відкрито.
27.02.2012
Нiхто не слухаe себе
© Copyright: Катерина Жебровська, 2013
Свидетельство о публикации №113042008993
Свидетельство о публикации №113042008993
Рецензии