Не перекреслюй лiнiй на долонi...
Перебіг втаємничених стежок,
І пригальмуй упевненості крок,
Бо гинеш у самотньому полоні…
Є одна доля, одна правда на землі,
Хоча з боків запевнюють – багато!
Єдиний раз життя дарує свято,
А потім ставить в гавань кораблі…
І десь по світу ходить половина –
Твоя… І, раптом, не відчуєш ніг,
Коли у ніч весняну, горобину,
Вона в сум’ятті ступить на поріг…
Свидетельство о публикации №113041703062