Любов хоч пригасилась, – віршем-піснею
Життя триває і весна трима.
Трава стає густішою і вищою,
Стає ще красивішою трава.
А ми йдемо відродженими врунами,
Немов по юній, радісній воді,
Із кленами, що теж ставали юними.
Ми ж залишалися сумні, немолоді.
Втопи нас, весно, в озері зеленому,
Землею чорною в зеленому втопи!
А хто там розгулявся поміж кленами?
То ми, кохана, з травами, то ми!
Втопи нас, весно, в озері зеленому,
Пожовклим листям нас в зеленому втопи!
А хто там роз’ярився разом з кленами?
То ми, кохана, з крилами, то ми!
04.2010
Втопи нас, Весно, в озерi зеленому
© Copyright: Игорь Герасименко Кременчугский, 2013
Свидетельство о публикации №113041507547
Свидетельство о публикации №113041507547
Рецензии
Спасибо. Пусть она, Весна, принесёт нам не только песни,
но и Любовь.
Игорь Герасименко Кременчугский 18.04.2013 17:59 Заявить о нарушении
но и Любовь.
Игорь Герасименко Кременчугский 18.04.2013 17:59 Заявить о нарушении