навмисне вза мне мовчання
слова, мов зів’ялі квіти
серденько хвилюють востаннє,
і змушують щиро радіти.
загублені подумки в часі,
у пошуках там, де немає,
земного звичайного щастя,
утрата та серце їм крає.
очима занурившись в зорі
долають безмежну відстань,
та пісню чарівну любові
вбивають мовчанням навмисним.
Свидетельство о публикации №113041500487