Де у цьому світі правду відшукати,
Як веселим бути, знаючи про шати?
Як серед кохання голову не втратити,
Знаючи про біль, іншого не зрадити?
***
Одне говорять в очі, інше - за спину,
Ти вірити не хочеш, але повинен!
Вірити, знати - поряд є зрада,
Не ти такий один, і не знайти відради.
***
Світ уже давно як звичне явище:
Коли душу відкриваєш, з неї роблять звалище.
В неї плюють, її б’ють ногами,
Ті хто були друзями, стали ворогами.
***
За болючими словами і звинуваченнями
Лишається ні за що просити пробачення.
Знову здається, що в тебе не зійшлось,
Та коли ти віриш в себе, тоді ти є хтось!
***
© Copyright: Кулик Евгений, 2013
Свидетельство о публикации №113041501168
Свидетельство о публикации №113041501168
Рецензии