Жовтi верби, потрiсканi стовбури

Жовті верби, потріскані стовбури,
Порозтріпувані гілки.
Затулилося Небо хмарами,
Посірілими у журбі.

Заволало до Світу білого
Серце, сповнене розпачу.
Прощавання вітрами зимними,
Наче сліз, налило дощу.

Переллється скорбота у спогади,
У Житті розтануть жалі,
В серці радістю розпогодиться,
Приживеться спокій в Душі.

12.11.2012


Рецензии