Пишіть вірші, пишіть Ви, як востаннє,
Неначе Ви дійшли свій мирний шлях,
Неначе Вас не стане на світанні,
А дух лишиться тільки у рядках.
Ви уявіть, що завтра кінець світу,
Він спопелів, розвіявся увесь.
Через роки знайдуть в землі з-під снігу
Пом’ятий Ваш пожовклий папірець.
І від епохи, від усього світу
Не лишиться нічого крім вірша,
Тому вкладайте в кожний силу світлу,
Черпали з нього мудрість щоб віка.
Пишіть вірші, пишіть, вкладайте вічність,
Щоб він не хвилював лише на мить,
Щоб він не став мов бідна просторічність,
А клаптиком з ціною в сто століть.
Пишiть вiршi
© Copyright: Крикун Александра, 2013
Свидетельство о публикации №113041308884
Свидетельство о публикации №113041308884
Рецензии
