Камiнець затискаю в долонi

Камінець затискаю в долоні
Й чую шурхіт пінної хвилі,
Відчуваю бризки солоні,
На обпеченім Сонцем тілі.

Білий камінь, обточений гладко
Вічно юним морським прибоєм,
Нагадає про свіжий вітер,
Про величні суворі гори,

Про сипучість над урвищем стрімким,
Про незвіданність синього Неба,
Про дельфінів стрибки граційні,
Про прив’ялений запах Степу.

Дістаю камінець з кишені
Й поринаю знову і знову
В чистоту і могутність Моря,
В дні, наповнені Світлом й Любов’ю.

26.09.2012


Рецензии