Вона його кохала,
І він її любив-
На перший крок чекала,
Та він їх не робив.
Серце її в любові,
Палало на очах-
Та очі загадкові,
Не викривали страх-
Але вона боялась
Напевно почуттів,
Бо дуже закохалась
Не вистачало слів-
...Самотність і зітхання,
й знов сльози на очах
і що ж таке кохання
нескажеш на словах.
Вона така тендітна
Вона така ласкава
Любов усім потрібна
Вона ж його кохала!
В серцях були ідеї,
Бо там любов палає.
Він мовчки йшов повз неї
І думав - не кохає
Вона у слід дивилась
Надію думка губить
І тихо зажурилась:
«я знаю він не любить»
Вона йому писала
Присвячені вірші
Бо дуже вже кохала
У серці,у душі
Він кожну світлу мить
Їй мрії дарував.
Не міг без неї жить
Любив її,кохав!
Їхні серця розбиті
Тепер на все життя
Навчіться ж говорити
Про теплі почуття!
Закохані,кохайте!
Цінуйте світлий час
і завжди пам'ятайте
Що хтось кохає вас!
Не мовчiть про кохання!
© Copyright: Ирина Броило, 2013
Свидетельство о публикации №113041110133
Свидетельство о публикации №113041110133
Рецензии