Вона його кохала вище неба
А він ходив ногами по землі
Та все вона хотіла лиш до тебе
А ти так підло зрадив вже її
Від болю и смутку, що вона відчула
Хотіла вже з життям своїм кінчать
Та ось вона твій крик почула
Лиш з нею ти хотів свое життя вінчать
Та змушений був заручитись
З тіею яка сердцю не мила
Й не знав куди від горя дітись
Та зіллячко йому ти принесла
Він випив, бо не міг забути
Її палкі і щирі, ті слова
А люди у ту мить збагнули
Що, помста то Марусина була
За Марусею Чурай
© Copyright: Мисс Холмс, 2013
Свидетельство о публикации №113041110104
Свидетельство о публикации №113041110104
Рецензии