Загублений літак у пітьмі ночей нескінченних
Криється іноді в обіймах хмар.
Йому непогано, навіть більше ніж просто
Й не складніше, ніж просто,
Якби тільки меньше ночей
Та обов'язків.
Якби ж непотрібно було винирювати із мар,
Із мрій, подарованих чарами неба і небів,
Із днів блакитності та прихильності
До польотів, відсутностей відсотків на 90
В життях.
В кольорах та кольорових посторах
Не буває тісно,
Може лиш крапельку сумно.
Та й то лиш на мить
І від глупенької думки,
Що ночувати ніде,
Що надто заразно,
Та що ділитися ні с ким.
Винирювати
© Copyright: Маринесса Маринесса, 2013
Свидетельство о публикации №113040901281
Свидетельство о публикации №113040901281
Рецензии