Ранкова кава

      О шостій будильник проволав «Доброго ранку, Натусю!». Ще годину кіт вишкрябував мене з-під ковдри, вимагаючи свого сніданку. Дзуськи! До сьомої не встану!
      Тільки чорна кава може просурмити «Підйом!» і випхнути в день сьогоднішній. От уже ж відьомський напій! Розкуштувавши раз – полонишся назавжди. Ні очі розплющити, ні мозок розправити, ні в майбутнє зазирнути без неї.
      Кожного разу, заварюючи у турці запашну каву, слідкую, щоб не втекло бісове зілля. Стерегти треба, як чоловіка: не встигла оком моргнути – втік!
От і цього ранку...  Та я впіймала! Лише одна крапля на плиту, решта в чашку. Нічия. Один – один.


Рецензии
Твоє не втече, а зайва крапля (чи то кава, чи то людина)- туди їй й дорога)) Дуже смачно розповіла!

Анжела Ангел Шкицкая   28.09.2014 11:08     Заявить о нарушении
дякую. зараз піду почаклую. приходь на каву. буду рада.

Наталья Абина   29.09.2014 07:59   Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.