На жаль, я хворий лиш тобою.
На жаль, я бачу лиш твою красу.
Яка прийшла, осіньою порою,
Навбравши невблаганну висоту.
На жаль, я пам'ятаю лиш уста,
Що ніби чайками пірнають у захід.
І пам'ятаю очі загадкові, як пітьма,
Що перетворюють тебе на лід...
На жаль, я плачу лиш за себе
Тому, що не з тобою я в цей час.
Коли? Коли існує слово треба!
Тоді чому у біса не існує нас?
Іде концерт, а в мене асфіксія.
Аншлаг, моя увага на тобі.
На жаль Валькірію вбиває аритмія...
А я як завжди п'ю на самоті.
Ось так життя, бездарно і пропите,
І люди навкруги все ж так і п'ють.
Кожне почуття, в мені убите,
Лише їх трупи, по пам'яті пливуть.
І вірю я, що будеш ти зі мною,
А по інакшому, немає сенсу жити.
Коли обходиш, кохання стороною,
Згадай про себе як воно любити!..
на жаль
© Copyright: Мэлс Амье, 2013
Свидетельство о публикации №113040601146
Свидетельство о публикации №113040601146
Рецензии