Покиньте будь ласка приміщення
І не доводьте мене до сказу.
Моє серцебиття підвищення
- Це прозріння, воно з`явилось одразу.
І після того, як схотів мене розіп`яти
Ти, друже мій, уже пожалкував.
І ти не зможеш у житті літати,
Бо свої крила сам собі зламав.
Колись тягнула я до тебе руки,
Для мене був ти всім, а зараз ти ніхто.
А як хотів ти після того бути?
Для мене ти помер уже давно.
Невже ти хочеш звати себе Мужнім?
А можеш нагадати, взагалі ти хто?!
Авжеж, дорослий ти, але не будеш дужчим,
І як людина, то ти навіть не гімно!
P. S. Гімно - це хоч добриво для землі, яка допомагає рости квітам та іншим рослинам.
Бывшему другу, а ныне даже не врагу и не товарищу!
© Copyright: Сербиновская Илона, 2013
Свидетельство о публикации №113040504229
Свидетельство о публикации №113040504229
Рецензии