Людина

Я – тільки Божий легкий порух
В світи, природою розкуті,
Не згинув щоб нетлінний образ
У небуття на перепутті.

Я – тільки Божий світлий погляд
У чисту і безкрайню душу –
Маленьку іскру крізь безодню
Нести й роздмухувати мушу!

Я – тільки Божий ніжний подих –
Як спів небесного кохання,
Як сум трагідливих мелодик
У невичерпності пізнання.

Я – тільки вічна Божа кара,
Що зміями гріхів сповита.
Прости мене: поміж мечами
Не чую, як луна молитва.

І все ж, я – Божеє спасіння,
Натхнення, що на вічність схоже,
Землі та Всесвіту творіння, –
Людина я, а значить – Божа!


Рецензии
Тпк, Ви дійсно Божа людина!
Успіхів Вам у житті та творчості!

Коломбо   04.04.2013 21:37     Заявить о нарушении
Шановний Юрію! Якщо Ви запитуєте, мабуть, дійсно не все так нормально. Але ці слова більше відповідали моїм настроям. Дякую за запитання, буду думати. З повагою Світлана Лисенко

Светлана Лысенко 3   05.04.2013 23:18   Заявить о нарушении