Юленьке Владимировне

У мами з татом восени «квіточка» з"явилась,
Гарна «квіточка», маленька  Юля народилась!
Дівчинка зростає батькам на утіху,
Милуються дитинкою, щастя вище стріхи.
Виросла вже Юля, вивчилась як треба.
І подалась «квітка», з дому за край неба.
Повіз її потяг. Нарешті столиця!
Знайшла собі роботу «квітка» яснолиця.
Прийшла вона до школи, та дітей навчає,
Пестить їх голубить,  всім допомогає.
На любе прохання  зразу одгукнеться,
Слово лагідне у неї кожному знайдеться.
За відкрите серце,  очі, що палають
І за чисту душу Юлю поважають.
Юля, моя люба, я тобі не ненька,
Та люблю тебе як доньку, «квіточка» миленька.
Я тобі бажаю, хай всміхнеться доля,
Радість хай панує,  щоб не знала горя!


Рецензии