Лементують, щось кричать, хочуть
Роздають обов’язки й права. –
Хто ви? Люди, Демони чи Боги?
З чого ви сплели своє Життя?
Від потворних хитрощів і блуду
Стане ліпшим ваш химерний Світ?
Хто вас вчив так ницо гендлювати?
Й скільки довгих міліонів літ –
Ви сновидами шугали в Небі чистім,
Розсипаючи отруту забуття
На Людей, на Землю променисту,
Щоб позводить в Людях Рід Творця?
Прикриваючись словами й словесами,
Ви снували павутиння і клітки.
Ви складали кам’яниці з болю й туги,
Хворих і слабких туди вели.
Ви ділили з кров’ю, – щоб смерділо,
Щоб жахались ваших злодіянь.
Пригощали, щоб на вас молились,
Забуваючи про молитви Богам.
Хто ви? Люди, Демони чи Боги?
З чого ви сплели своє Життя?
Час – змінити: і себе й Дороги,
Що завжди вели до каяття.
Час звести спустошені глазниці
До Творця, до Сонця, в височінь,
Щоб отримати прощення і Дорогу
В Небо, а не в Вічну Пекла Тінь.
11.10.2011
Свидетельство о публикации №113040403563