Забуду усе про що мріяли разом,
Чекатиму долю світанком незванним,
Усі обіцянки розсипались пазлом...
Забуду як ти називала "коханим"!..
Забуду про тиху незайману осінь,
Забуду знайомих і подруг твоїх,
Забуду як в нас не виходило зовсім
Сваритися довго у стінах німих...
Забуду тобою зіграну дію,
В моєму театрі місць більше нема...
Забуду даровану світом надію,
Що всеж ще існує любов та дурна!..
Забуду той дощ... Ту грязюку... Той ліс...
Забуду ті колії нічної пори,
Забуду усе, що тобі я приніс,
І те як летіли разом догори!
Забуду життя тих років - однозначно!
Не буду вертати туди я свй шлях!!!
Але я кохатиму - кожному ясно...
І ТИ назавжди в моїх думках...
Забуду...
© Copyright: Константин Бобров, 2013
Свидетельство о публикации №113040403319
Свидетельство о публикации №113040403319
Рецензии