***

«ЧИ ВИСТАЧИТЬ МЕНІ БУДЕННИХ ДНІВ»

Чи вистачить мені буденних днів
Чекати кожен день?! Ніч одинока.
Поради запитаю у вітрів,
Чому до мене доля так жорстока?!
Так хочу пригорнутись до грудей
Відчути стукіт серця і сказати
Без пафосних й докірливих речей:
Візьми що хочеш, все можеш забрати.
Повторюю ім’я, щоб знав весь світ
В душі моїй вогонь палає щирий.
До тебе серце рветься, первоцвіт
Неначе ключ у небі журавлиний..
І хвиля піднялась із ніжних слів
Розсипалась квітками в моїй долі.
Садами ти у ній тепер розцвів,
Надії тільки в серці моїм кволі…

Чи вистачить мені буденних днів
Чекати кожен день тебе додому?!
Чи може заспокоїть душу спів,
Щоб відпустити в темінь з серця втому.

04.04.13   


Рецензии