Що ти робиш зi мною? В мене серце палає,
Коли душа не на мiсцi,коли бiль не вщухає.
Зо дня на день я вiтрам мантри шепочу ,
Може, хтось вiдгадає мiй код та чого я хочу?
Маю погляд безкрайній та є життєвi границi,
Мабуть ,це хмари ,обрiй ,вiкна й птицi.
Хмари – життя моє вiчне ,що залишу в альбомi
Обрiй-це дотик,що зробили очi знайомi.
Гляну ,вiдчую й вiкнами свiй дiм зачиню,
Щоб не скалічили птицi, не вiдчути жалю.
Бо, гадаю й не знаю я звiдки чекати бiди.
Й незмiнно очима молю:"Лиш так не роби!"
Що ти робиш зi мною? Вже землi пiд ногами не чути,
голова йде обертом- тебе я хочу в обiйми закути.
Закути й зачинити дверi усi на замки!
Може,на день або на вiки...
Що ти робиш?
© Copyright: Анастасия Вороновская, 2013
Свидетельство о публикации №113040301003
Свидетельство о публикации №113040301003
Рецензии