Собаки-безхатьки –
Великі та флегматичні
Священні корови міста Тернополя -
Лежать на зупинці, проводжають мене поглядами:
Ось я в гумаках долаю калабані цієї запізнілої – буцім любов – весни,
Ось я дурною козою здоганяю вчорашній день,
а потім стрибаю, прикусивши губу,
вище і вище –
вище за себе саму! -
як на третій висоті у дитячих «резинках».
Собаки відводять погляд -
Мій броунівський рух їх втомлює.
Собаки лежать і посміхаються сонцю,
Вигріваючи жовті спини.
І мені раптом хочеться лягти поряд,
На цьому осяяному клаптику світу,
І лежати так тихо-тихо,
Наслухаючи дотик шорстої руки до спини...
безхатьки
© Copyright: Ганна Осадко, 2013
Свидетельство о публикации №113040209170
Свидетельство о публикации №113040209170
Рецензии
Написано щиро й журливо. У мене теж є подібний твір на захист собак...
Бурчак Ворожбянский 15.10.2013 21:55 • Заявить о нарушении
Бурчак Ворожбянский 15.10.2013 21:55 • Заявить о нарушении
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.