Золотоволосе янголятко,
Схилилося, мов дитятко,
Втому свою відчуває,
Куди подітися не знає,
Байдужість серце полонила,
Ворота раю закрила.
Білі крила загубило,
А чорні ще не заробило.
Тиняється то тут, то там,
Своє спасіння шукає сам.
Байдужий погляд – все що має,
Та темноту цим, не здолає.
Хочеться зброю йому подарувати,
Та таку, щоб все здолати,
Зброя та, то почуття,
Щирість, кохання і співчуття.
Янголятко
© Copyright: Оксана Мельничук, 2013
Свидетельство о публикации №113040206445
Свидетельство о публикации №113040206445
Рецензии