Жопа це,
Жопа глибока,
Вуняє тут,
О, пари шлункового соку.
Глисти тут,
Гнучкі та хитрі,
Вороже в’ються,
Круг твоєї шиї.
Чим сильніше кричиш,
Тим сильніше затягає
Ти весь рипиш,
Все тіло ламає,
Кал кругом,
Вже місця немає,
Тебе витісняє?
Крик зупинився,
Дихання втихло,
Тільки глисти,
Хвости сують в дихло.
Ригати хочеш,
Та місця немає!!!
Здається до шлунку,
Усіх закачає.
Пульсує кишечник,
Стискається попа,
І всі летимо
Із поми на кота.
Життя почалося!
Вільне, нове, м’яке,
Та ще затягне волосся,
У місце глибоке й пухке
Щастя
© Copyright: Оксана Мельничук, 2013
Свидетельство о публикации №113040206258
Свидетельство о публикации №113040206258
Рецензии