Я подумки подякую за все,
Зітру із спогадів минулі сподівання,
Нам не судилось, доля рознесе,
По полюсам життя змарноване кохання.
Для чого небо нам давало шанс?
Вкусити пристрасті священного нектару,
Невже для того, щоб не стало «нас»,
Щоб змарнували те, що звали «Божим Даром»?
Я подумки подякую за все,
За крихти радості у сірості буденній,
Що в грудях б’ється серце ,знов живе,
Реанімоване, у пристрасті шаленій.
Я подумки подякую за все...
© Copyright: Федик Юрий Михайлович, 2013
Свидетельство о публикации №113040204622
Свидетельство о публикации №113040204622
Рецензии