Він прагне відчути, шовка прохолоду
Він захищає це бажання, від чужих очей
і сяє ореолом, березневим ранком
її волосся, довге та густе
Не в силах погляд відірвати
Крадькома. мов хитрий лис
Очами в хвилі поринає
сміючись..
нехай потоне він в тих хвилях
навік безодня забере
як штормом здіймуться ті води
обуренню не має меж
Але він знайде сили, підвестись
протистояти проти вітру
завадити лихій стихії
і злитися зі штилем ..
Посвящено Л.
Волосся
© Copyright: Артем Гвоздков, 2013
Свидетельство о публикации №113040100663
Свидетельство о публикации №113040100663
Рецензии