Пад ння пол т
Життя існування – смертельна доза
Вічний політ у лукавості слів
І десь серед мас у вогнищі тлів
Піддався пітьмі, від світла відрікся
Опаливши крила від сонцем спікся
Безмежність думок і смерті політ
І ти вже не янгол, а лише кріт
Навкруги лише пітьма і морок
І десь глибоко засів янгола осколок
Давай же піднесись вище неба
І зрозумієш що тобі треба
……………………………………………
Коли осягнеш безмежний горизонт
Відчуєш сяєво зірок і світло сонця
Будь обережен з силою небес
Прокинувшись від вічного сну
Свидетельство о публикации №113040104329