Залишайся зі мною ввечері,
Кави вип'ємо щоб не спалося.
Ти так втомлена моїми втечами,
Вбита втомою... Залишаєшся.
Ніч за вікнами сяє місяцем,
Зазирає в вікно без сорому,
Ми закохані, а він дивиться,
І ми, здається, зійшли з розуму.
В п'янім відчаї душить темрява,
Тихий шепіт із вуст запалених,
Ти говориш про те, як мріяла
Загубитись в п'янкому маренні.
А мовчання, як крик у відчаї,
Що малює на стінах спогади.
Залишайся, запалю свічку я,
І сховаю тебе під ковдрою.
Залишайся зі мною в вічності,
І тримай мене своїм поглядом.
Настане ранок і я прокинуся.
А ти станеш всього лиш спогадом...
***
© Copyright: Роман Иванина, 2013
Свидетельство о публикации №113033106392
Свидетельство о публикации №113033106392
Рецензии