Я запитала а що e заздрощi?

Я запитала: а що є заздрощі?
– Заздрощі  є – немає радості.
Я запитала: а що є ревнощі?
– Ревнощі є – відсутня впевненість.

А як у людях з’явились образи?
– Коли відчулась до себе відраза,
Коли забулось про Бога й Душу,
Коли – не прагну, а тільки мушу…

Коли забулось про Душу й Бога,
Коли забулась з Неба Дорога,
Коли забулась Дорога в Небо…
Та час прийшов і згадати треба –

Що ти – Людина із крові і плоті,
Що ти – краплинка серед народів,
Що різні люди й різна природа,
А Бог – один і Душа – від Бога.

І так не схожі шляхи і дороги,
І різні наші пісні і тривоги,
Та Душі наші Любов єднає
І одна одну Душа привітає –

І кожна – сутність свою згадає,
Душа в Душі себе упізнає,
Душа в Душі упізнає Бога
І чистим Світлом буде Дорога.

Дорога буде без гніву й образи,
До Світу й до себе не буде відрази,
Все буде прозоре, все буде світитись
Любові Величної Сонячним Світлом.

12.07.2011