Музика дощу

Замри, послухай музику дощу...
Цей дощ скрипаль- музИка невгамовний!
В мелодії піднесені лечу -
І захват просто невимовний!-

То звук  старинних мінаретів,
Розкішних  диво-замків і фортець ,
Присутній в віршах всіх поетів,
Бо він-є дух, цей сивий дощ - творець!

Сам  створює чудові полонези,
І краплями ласкає дивні квіти,
Він ніжний,наче ці п"янкі мімози ,
А ще буває, як несамовитий.

Люблю тебе, дощисько мій коханий!
Напав на мене так нежданно,
Заполонив,наситив, напоїв
Забрав у мене все - і відлетів.

Залишилась мелодія скрипічна.
Вона була і буде завжди вічна.

Спливають тільки ручаї у ріки...
Як гарно йти мені після дощу:
Твоя вода неначе справжні ліки
Я свої ноги мию, полощу,

Штани підтягнуті під самі пахви,
І по калюжах йду я навпростець!
О,як дурманно липи пахнуть!
Сплету собі із вітів цих вінець.

На голову надіну справжнє диво:
Пахуче й мокре - радість я впущу,
Іду і думаю : -Яка ж бо я щаслива,
Я народилась під мелодію дощу!


  Перевод Татьяны Шуваловой:


МУЗЫКА ДОЖДЯ

Глас скрипки в музыке Дождя…
Маэстро - он! Ему Осанна!
Лечу в его музЫку я,
Дышу блаженством несказанным!

Напев он древних минаретов,
Он – роскошь, что таит дворец,
Урок он брал в стихах поэтов,
Он - Дух Святой! Он сам - Творец!

Творец чудесных полонезов,
Целует каплями цветы,
Мимоз он - ласковая нежность,
Неистов он, как зов мечты!

О, мой Дождино, мой любимый!
Ты нападаешь вдруг, врасплох,
От жажды всё неутолимой
Спасать - тебе дарует Бог!

Осталась музыкою встреча.
Была, и есть, и будет вечно!

И лишь ручьи стекают в реки,
О, как легко! - После дождя!
О, Дождь! Ты же святой от века,
Твоей водой омоюсь я.

И подтянув портки повыше,
По лужам, напрямик я, - скок!
Таким благоуханием всё дышит,
Сплету из веток липы я венок.

Его, надев, как Божье Диво,
Впущу вновь в сердце Радость я,
Вновь ощущу себя счастливой,
Рождаясь в Музыке Дождя!