Картина з нашого життя

                Він один,
                Вона одна,
                Дві картини з різного життя.
                Ніби поруч їх повісив хтось.
                В них обох є глибина, експресія і почуття,
                Люди бачать їх обох та вони не разом і не вдвох.
               
                Можна все змінити,
                Та для цього потрібно ж щось робити,
                А вони неначе не живі,
                Ніби справді ті картини дві,
                І від них нічого не залежить,
                Хіба це когось бентежить?
               
                Справді, так не можна далі жити,
                Ніби хтось тебе намалював,
                І за тебе життя твого сценарій склав.
               
                Все чекати,
                І гадати, що життя іде,
                На одному місці простоявши.
                Так нічого не зробивши,
                Щастя не подарувавши…
               
                Ну, хіба не сумно ти скажи?
                І зійди з картини у життя,
                Та візьми з собою фарби,
                В різнокольорові барви розмалюй своє майбутнє,
                І залиш, ти маляру, чистий аркуш той, хай собі малює!