Море...воно таке тихе й бездонне
Хвилі гойдають на нім кораблі
Пісок і каміння, мрійлива погода
Ми не для нього - ми тут, на землі
Гойдає корали, сповиті у тиші
І мешканці моря затихли, мовчать
Таке відчуття, ніби плавно летиш ти
На серці залишило море печать
І десь поблизу тихо музика грає
І ніжно, рожево сонце встає
Почуття насолоди мене покидає
А хвиля об берег замріяно б'є
Чиста небесна блакить надихає
Чутно крик чайок десь вдалині
Я знаю - любов у повітрі літає
Емоцій ріка, почуття неземні
Та це лише спогад, улітку забутий
Але нагадали мені його знов
Ці хвилі Дніпра, насолодою скуті
Ці спогади в них пам'ятає любов
Море
© Copyright: Екатерина Эстерлин, 2013
Свидетельство о публикации №113033011137
Свидетельство о публикации №113033011137
Рецензии
