Таїть у собі Всесвіт таємницю,
До неї доступ взято на замок,
І хоч палає розум від думок,
Та, мабуть, не впіймати нам Жар-Птицю.
І, навіть, вичерпавши знань криницю,
Ідей розглянувши цілий клубок,
До таємниці ляже малий крок -
Тримає Всесвіт на замку границю.
Не для людей цей чорний океан,
Холодний вакуум, зірок туман
І віддалі неміряні, імлисті.
Для нас колиска вічності - Земля,
Тут наша доля, щастя таїна
І Сонця життєдайні промені вогнисті.
Таемниця Всесвiту
© Copyright: Мыкола Ковальчук, 2013
Свидетельство о публикации №113032811102
Свидетельство о публикации №113032811102
Рецензии