І скільки сказано вже слів моїх про тебе,
І скільки віршів вже присвячено тобі.
Але любов твоя, це все що мені треба,
Я дуже прошу, не згуби мене в юрбі.
Я знаю, я не ідеал, таких й нема,
Але є й кращі, я це знаю, милий.
Хоча вже й звикла бути я сама,
але насправді лиш з тобою я щаслива.
Скільки істерик і пролитих сліз,
Я так боюсь тепер знову любити…
Але вже досить у житті моєму гріз,
Я хочу й буду знов щасливо жити!
Я спробую знову
© Copyright: Наталья Белей, 2013
Свидетельство о публикации №113032700478
Свидетельство о публикации №113032700478
Рецензии