Прошу тебе, Вечоре, зачекай!
Не пускай свою темряву із небес.
Не змітай на шляху,і не зачепай,
Бо ізходить тоді у лаштунках Арес.
Прошу тебе, Вечоре, постривай!
Дай ще сяйвом днини насолодитись.
І зорі свої за хмарой тримай,
Поки всі не зможуть добре напитись.
Прошу тебе, Вечоре, навіть благаю!
Бо совість і страх прокрадаються в душу.
Зачепись десь за гілку вишневого гаю,
А я сильною буду, бо начебто мушу.
Як мати прошу за свОю дитину,
Як дерево просить собі птахів,
Продовж цю світлу сонячну днину ,
Занеси у пам'ять собі, чи архів.
Будь чемним, Вечоре! Дуже прошу.
Послухай плач. Та це ж одинокість.
Я їхніх сліз уже не зношу.
Бо зносить їх крики лише жорстокість.
22.03.13
Прошу тебе, Вечоре...
© Copyright: Кристина Медина, 2013
Свидетельство о публикации №113032507329
Свидетельство о публикации №113032507329
Рецензии
