***
Зеленіє тополя, струнка як дівчина
а з боку поцяткована червоним калина
стоять наче сестри собі при дорозі
і око милують чумакові на возі
чумачку свою набикир він збиває
та пісню тужливу, про долю, співає
про шлях,що в’ється між ланами у полі
про те, як калина сестрою стала тополі
про хату далеку, дівчиноньку любу
яку стара пані віддала до шлюбу
суне собі валка під сонцем палючим
та пісня серце крає сльозою пекучей
уже проминули тополю й калину
а ті листям машуть і потім знову зустрінуть
і так кожен рік стоять ген у полі
дві гарні сестрички калина й тополя.
Х Ж Х
Ой, лихо, моє лихо
куди ж тебе діти
на серці не тихо
десь плачуть мої діти
я б в небо піднявся
за хмарами линув
до дому подався
де серденько гине
роз’ятрили душу
себе де подіти
віддати все мушу
щоб міцно любити.
Х Ж Х
Зачекай. Зачекай мене теплеє літо
Шепіт трав у ранковій росі
Наш ставок, наче ватою вкритий
І в тумані ми ходимо босі
Та де зараз мої роснії трави
Де ранкова трєль солов’я
Де залишив тебе я, кохану
Взявши смуток з собою в життя.
Свидетельство о публикации №113032500547