Я,ярая критиканша собственной же поэзии,поэтому жду благоразумной критики,от Вас,уважаемые читатели. А вот и мой очередной стих)
Ми розійшлися світом,як ті зорі
Що з неба далечіні тихо впали
Короткий спалах дружби і любові
І все. Я на межі провалу.
Авжеж,зараз сезон 'меланхолії'
Що піджидає овець,як я дурних
Які уже на межі істерії
Яких здолав вже ОРЗ чи грип.
І лежачи у ліжку,мов прикута
Байдуже перемикаючи Тіві
Покірно жуючи потрібні фрукти
Сама не знаючи-давно вже на межі.
І та межа вдень,пхе-не відчутна!
А як же гірко жалить уночі
Коли Ніщо й Нікого вже не чутно
Палають де-не-де лиш ліхтарі.
Чи я переступлю її-не знаю
Чи може,взагалі не перетну
Чи все-таки межу ту подолаю
Одне я знаю-вже не відступлю.
Диван. Вікно. Плеєр. Спальня.
Кактус. Фрукти. І Тіві.
У мене все як завжди,все нормально
Сама не знаючи-давно вже на межі...
На меж
© Copyright: Пепел Роз, 2013
Свидетельство о публикации №113032505387
Свидетельство о публикации №113032505387
Рецензии
