Ти відходиш від мене за обрій,
Відпливаєш у тінь голубінь.
Повертається втрачений спокій,
Завершився парад сновидінь.
Все на світі дочасне і тлінне...
Переконуюсь в цьому я знов.
Ти уже даленієш повільно -
Стигне в серці пульсуючім кров.
Треба часу, який все загоїть
І розставить на свої місця!
Тільки з відстані розум засвоїть
Те, що мучить, хвилює серця.
***
© Copyright: Мыкола Ковальчук, 2013
Свидетельство о публикации №113032211440
Свидетельство о публикации №113032211440
Рецензии