Зайди у кімнату, лиш тихо.
Я тобі дозволяю мовчати.
Я тобі дозволяю німіти,
і лише онімівши – кричати.
Можеш заглянути в душу.
Я дозволю тобі дивуватись,
Я втрачати свідомість примушу,
Щоби ти не зумів сперечатись.
Можеш поглянути в вічі,
Я в них прочитаю всю правду.
Лиш в них я побачу твій відчай,
лиш в них - те зізнання про зраду.
Можеш мене цілувати.
Та мить все життя зафарбує
Я хочу про все розказати…
Та слів ще таких не існує…
Я дозволяю мовчати,
і мовчки дивитись у вічі.
Я дозволяю чекати
вічності долі, як митті…
Можеш торкнутися серця,
Відчути, як прагну я жити,
Відчути, як біль відіб’ється…
Й ніколи тепер не любити…
А. Стрельчук
Дозволю
© Copyright: Алла Стрельчук, 2013
Свидетельство о публикации №113032103485
Свидетельство о публикации №113032103485
Рецензии