Як гарно співа соловейко в саду
Весняної,теплої ночі!
Щебече,що знов я до тебе прийду
І гляну закохано в очі.
З тобою у парі,кохана моя,
Підем до весняного гаю,
Щоб знову послухати спів солов"я
І пахощі ніжні розмаю.
Ти голову схилиш мені на плече
І ніжно так візбмеш за руки
Від мене ніколи ти не втечеш
Й між нами не буде розлуки.
А місяць щербатий по небу пливе,
Підморгують зорі грайливо,
Регочуть,бо знають:кохаю тебе,
Таку молоду і вродливу.
Співай,соловейку,пташино мала,
Яка ж твоя пісенька мила!
Кохана моя,наречена моя
Серце навік полонила.
...Вже час повертатись нам до села,
Півні заспівали веселі.
А соловейко,пташина мала,
Навкруг розсипа свої трелі.
2009 р.
Про кохання
© Copyright: Ольга Бреславец, 2013
Свидетельство о публикации №113032112030
Свидетельство о публикации №113032112030
Рецензии