Шматочок божевілля відкусила,
Поринула в безумні краєвиди,
Метелик був в руці, я відпустила,
І божевільна, не хвилюють вади.
Мелодії звучали без зупину,
Ковток повітря тьмарив розум,
Легенький вітерець дув в спину,
Здавалося, зв'язок втрачала з глуздом.
А очі полонила безкінечність,
Як інший світ відкрився, що безпечний,
Не було страху, а любов натомість,
Мов янголи літали, сон сердечний.
Божев льна
© Copyright: Валентина Капшук, 2013
Свидетельство о публикации №113032110495
Свидетельство о публикации №113032110495
Рецензии