Наостанок здається втіхою
розтрусити сріблястий сміх -
і хурделить Зима, і віхолить,
і жбурляє в обличчя сніг...
Виглядає Весна в віконечко,
відступати Красі не слід.
І промінням Ярило*-Сонечко
вимітає зимовий слід.
І зітхає старенька болісно,
і ховає сніжок до скринь...
А Весна першоцвітом проліском
вже вдивляється в неба синь.
Ярило* - сезонна (весняна)
іпостась слов"янського бога Сонця
Березневе
© Copyright: Татьяна Каминская, 2013
Свидетельство о публикации №113032009400
Свидетельство о публикации №113032009400
Рецензии
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
