Життя, не спіши так, благаю,
На лоні природи спочинь,
З рамен моїх камені скинь,
Бо ти найдорожче, що маю.
Від сонця я сили черпаю.
Увись, моя думко, полинь,
Туди, де цвіте неба синь,
Де спокій безмежного раю.
В житті є зерно і кукіль,
Хмільний мед спокуси і сіль,
Страждання без міри і краю.
Та є найсвятіше - любов
Без стриму, без меж, без оков...
Життя, я неквапність вітаю!
Життя, не спiши
© Copyright: Мыкола Ковальчук, 2013
Свидетельство о публикации №113031911349
Свидетельство о публикации №113031911349
Рецензии