Поволі ніч згортае чорні крила,
Бо вже за обріем світанок баче.
. Схилилася в садку троянда біла
І чистою сльозою нишком плаче...
Яке у тебе трапилося лихо!
Злякався вітер, говори лишень?
Йому троянда відповіла тихо-
Я вранці плачу, щоб радіти вдень.
Як тільки сонечко мене зігріе,
І вип’е з пелюстків моїх росу.
Ти пахощі в садку мої розвіеш
Тоді побачуть всю мою красу.
Бiла троянда
© Copyright: Лисняк Лидия, 2013
Свидетельство о публикации №113031805246
Свидетельство о публикации №113031805246
Рецензии