Ціную. Як ніколи ціную осміх,
І не як раніше. Не в поспіх.
Цілую. Смачно і так завзято.
Бо кохати - це справжнє свято.
Солод з очей моїх карих блище.
Бо він поруч зі мною. Ближче.
Стрімко минають ночі,
Яскравіші і навіть жіночі.
Знов обгорнута насолодой,
Наче ковдрой, чи може згодой,
Та насичена теплой вродой.
Посміхнусь, повернусь до ліжка,
Обережно тихенько, з затишка,
Як та юркая, начебто мишка,
Ось блиснула оголена ніжка.
Чутно шепіт коханой людини,
В такі рані ранкові години,
Вимальовує щастя картини.
17.03.13
Знов
© Copyright: Кристина Медина, 2013
Свидетельство о публикации №113031804996
Свидетельство о публикации №113031804996
Рецензии
