Я зустрів тебе в шапочці білій,
Ти цвіла, мов ромашка, в гаю,
Твої очі казково-красиві
Полонили враз душу мою.
Дарувала кохання нам осінь,
І здавалось, ми в світі одні,
Залишатися разом назовсім
Так хотілось тобі і мені.
Приспів:
Дівчина, шапочка біла,
Що ж ти зі мною зробила,
Душу мою зчарувала,
Сердце навіки забрала.
Дівчина, шапочка біла,
Де ж ти тепер , моя мила,
З ким ти тепер, моя пташка,
Дівчина, біла ромашка.
Не змогли ми кохатися вічно,
Занесло снігом наші сліди.
Ти на південь летиш, я-на північ,
Доля нас розвела назавжди.
А на дворі така ж дивна осінь,
Як були ми з тобою одні.
Це було так давно, але й досі,
Мені сняться шалені ті дні.
Приспів:
Ромашка
© Copyright: Геннадий Литвиненко, 2013
Свидетельство о публикации №113031800405
Свидетельство о публикации №113031800405
Рецензии