До цих пір я не знаю - це було чи ні.
Ніби в мареві, бачив я сонця проміння.
Пробивалось крізь штори воно на вікні
І в душі проростало коханням з насіння.
Під шелест листків вітер тихо співав
Сонним деревам прощавальний мотив.
Нестямно тебе я всю ніч цілував,
Швидко щасливий той час пролетів.
Ранок прислав нам хурделицю сніжну,
Сонце червоне й холодне зійшло.
Я пам"ятаю тебе таку ніжну,
Ніби розлуки взагалі не було.
До цих пір я не знаю - це було чи ні.
Ніби в мареві, бачив я сонця проміння.
Пробивалось крізь штори воно на вікні
І в душі проростало коханням з насіння.
Нiби в маревi
© Copyright: Александр Вилд, 2013
Свидетельство о публикации №113031812596
Свидетельство о публикации №113031812596
Рецензии
