Мій любий друже, клене мовчазний,
Чому один сумуєш на узліссі?
Так гамірно і весело у лісі,
А ти мовчиш замріяний, сумний.
Чому листки, мов зграями лелеки
Летять за вітром тихим падолистом?
Горобина чарує всіх намистом,
А ти втішаєшся лиш спомином далеким?
Глянь навкруги: ще небо голубе,
Іще шумить барвиста крона дуба.
Шипшини тиха врода серцю люба...
Невже ніщо не радує тебе?
Радій теплу, веселій гарній днині,
Всміхайся сонця променям ясним.
Нехай тобі насняться гарні сни,
А в снах пісні лунають лебедині.
Вже зовсім близько дихає зима.
В її очах байдужості крижини.
Встеляє вітер листячком стежини,
Де осінь соло витанцьовує сама.
Мiй любий друже, клене мовчазний
© Copyright: Вера Кухарук, 2013
Свидетельство о публикации №113031701362
Свидетельство о публикации №113031701362
Рецензии
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.