Янгол...

В моєму серці як наслідок кохання,
Яке жевріє... Ні! Палить без кінця!
Існуєш ти! Ів ньому ти остання...
Без тебе там загине все життя.

О, як же ж хочеться з тобою пережити,
Всі біди, всі образи!.. Щастя!.. Біль!!!
І я готовий віддано любити,
І не важлива річ, що називається "постіль"!..

В тобі є все!.. Ти - диво!.. Ні! Ти - янгол!!!
А я не вірив в Бога і що існуєш ти.
Всі сумніви розвіяла, а я в безодню падав,
Доки не торкнувся твоєї ніжної руки...

Мені дала наснагу щоби творити нове,
Вказала сенс буття мого! Ти розбудила долю!
Якій було всерівно до любої "постанови",
Й вона дала квиток аби куди... Аби на волю!..

Ти щастя принесла на білосніжних крилах,
Вдихнула радість і усмІшку водночас,
Подарувала вічність і я тепер не в силах,
Уявляти мрії усі свої без НАС!!!

З тобою тільки поряд відчув душевний спокій,
Ти - мій порадник, охоронець, ти - ДУША!
І хочу лиш з тобою бути доти,
Доки по орбіті обертається Земля!..

І внаслідок того пекучого кохання,
Яке все палить... Ні! Пече наші серця,
З'являється одне всього нестримане бажання -
З тобою хочу бути до кінця!..