Сьогодні в мене обгоріли крила,
І для польоту я їх не зберіг.
Мене зустріти не схотіла мила
І навіть не впустила на поріг.
Не розумію, чом любов спіткнулась
І де вини моєї слід проліг?
Лиш серце в грудях птахом стрепенулось
І впало, тихо зойкнувши, до ніг.
Мій розум зрозуміть ніяк не хоче.
Що закінчився свят чарівний світ,
І будні сірі, ніби крила ночі,
Приземлюють фантазії політ.
Принизила мене сьогодні мила -
Образи подих остудив чоло.
І почорніли, обгоріли крила
Душі,що випромінює тепло.
Образа
© Copyright: Мыкола Ковальчук, 2013
Свидетельство о публикации №113031606938
Свидетельство о публикации №113031606938
Рецензии
Якщо мила, справді мила, то пожалкує, що образила і вибачиться за ненароком кинуті слова...
Вірш чудовий!
Наталья Сытник 16.03.2013 20:05 • Заявить о нарушении
Вірш чудовий!
Наталья Сытник 16.03.2013 20:05 • Заявить о нарушении
Дякую за рецензію! А подія ця давня, як і сам вірш. В житті, як на широкій ниві!
Мыкола Ковальчук 16.03.2013 22:22 Заявить о нарушении
Мыкола Ковальчук 16.03.2013 22:22 Заявить о нарушении